Неочікувана закупівля Ізмаїльського порту: взуття за 4 мільйони

Як вважаєте, що такого важливого має закупити Ізмаїльський порт в період, коли чи не щодня в його напрямку летять шахеди. Правильна відповідь – взуття.

Сандалі літні, туфлі жіночі та чоловічі, берці (ясна річ) і багато різного цікавого на 4 мільйони гривень. А – актуальність.

7 березня Державне підприємство “Ізмаїльський морський торговельний порт” провів аукціон на взуття, очікуваною вартістю у 4 039 910,5 гривні. Ну, як сказати “аукціон”… прийшов один учасник, скинув 185 тисяч, забрав контракт. А чому б не забрати, коли більше ніхто не прийшов?

Переможець ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ АЛЕС” знав, що цей контракт призначений саме йому, оскільки, навіть цінової пропозиції не виклав. Шкода, бо ми дуже б хотіли дізнатись, по чім в Ізмаїлі беруть шкіряні туфлі для персоналу.

Дивна така історія: “Алес” має 14 контрактів на різний робочий одяг і взуття лише в портах та філіях портів Одеської області. Більше, чомусь, його туфлі та сандалі не купують ніде. Навіть у його місті знаходження – Миколаєві.

У власника (він же підписант, він же бухгалтер) “Алеса” є ще одна компанія ТОВ “ХАЙТЕК КОМЕРС САНГРІН” (до квітня 2022 називався ТОВ “ВОСТОК-СЕРВИС-ЮГ”), але, наче б то, Голуб з неї вийшов у 2022му. І ця компанія також гастролювала “одеськими портовими маршрутами” з уже відомою продукцією.

У Голуба є ще прив’язка до 4 компаній, які в деклараціях згадує його дружина Оксана Голуб – заступниця начальника відділу аналітичної та контрольно-ревізійної роботи ДЕПАРТАМЕНТУ ВНУТРІШНЬОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ, НАГЛЯДУ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ. Так вона додає три компанії свого чоловіка, але ці компанії не світяться в Prozorro, як такі, що десь що-небудь продають.

Натомість пані Оксана якось систематично забуває вказати у своїх деклараціях саме ті компанії чоловіка, які мають успіх на торгах: ТОВ “ХАЙТЕК КОМЕРС САНГРІН” та ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ АЛЕС”. Якась неправильна протидія корупції у миколаївських чиновників під назвою: тут бачу, а тут не бачу.

У фірмах чоловіка, які пані Голуб таки вказує – дві біди: або по колишньому оперуповноваженому миколаївцю, або по одному функціонеру, котрий є директором у 300 фірмах.

Як ви вже зрозуміли, у цій історії не так багато про порт, як про те, що сімейна пара має непоганий собі такий ринок збуту у сусідньому місті, але не збирається його афішувати.