Сайт за мільйон. Історія про те, чому у замовника “не вийшло”

Сайт за мільйон уже декілька днів розлітається мережею. Якщо ви раптом про нього ще не чули, то ось вона, новина: Київська обласна рада хоче розробку нового сайту за 1 мільйон гривень. Ну, якщо писати вже зовсім уточнено, то замовник провів відкриті торги з особливостями і погодив суму в 980 тисяч гривень.

Розробником став ФОП Стасюк Олександр Андрійович з Рожищенського району Волинської області.

Запити у виконавця невибагливі:

• Розробка ТЗ – 40 000 гривень;
• Розробка дизайну інтерфейсу – 200 000 гривень;
• Верстка сторінок – 320 000 гривень;
• Встановлення та налаштування CMS з модулями – 200 000 гривень;
• Перенесення даних та документів зі старого сайту – 150 000 гривень;
• Розробка інструкції та передача прав – 70 000 гривень.

Проблематика перевірки подібних закупівель полягає в тому, що мало хто може розібратися “з цими вашими програмістами”. Але ми – змогли. Нас трохи проконсультували друзі-розробники.

Наш експерт був дещо шокований підходом замовника до закупівлі. Він не розуміє, як можна було прорахувати наперед всю розробку сайту, оцінити верстку і встановлення CMS, якщо ти не бачив попередньої версії приблизного дизайну. Схоже на те, що потенційний розробник пробігся по технічному завданню, приблизно зробив підрахунки, і помножив “на три”.

Є питання з приводу того, що саме мається на увазі під розробкою платформи, на якій сайт буде створений. А тут має місце досить широкий діапазон: від 30 тисяч гривень за якісь шаблонні речі, від примітивних “коробок” WordPress, до самописних панелей, котрі реально можуть коштувати більше 1 мільйона гривень. То звідки взялися суми, згадані вище?

Також в ТЗ чомусь взагалі не згадує роботу сайту з базами даних та синхронізацію. Невже він працюватиме лише з власною загальною базою тих же НПА. А якщо так, то це ще полегшує життя розробнику та економить кошти.

Окрім того переможець додає доволі дивні документи. Чомусь підвантажує два акти виконаних робіт, де раніше сам виступав замовником (договір підряду) у іншої особи – може це він так розуміє попередній досвід у виконанні аналогічних робіт? Не зрозуміло. Але тут ще одна проблема: ми не натякаємо на 366 ККУ, але дуже сумніваємося у “справжньості” поставленого Стасюком підпису. Дуже сумніваємось. Навряд чи з подібним підписом йому хтось дав би кредит в банку, наприклад.

Проте, ми ж не про банк говоримо, а про гумовий бюджет. І чому саме зараз Київській обласна рада знадобився сайт, та ще й по вартості компактної двокімнатної квартири в пригороді столиці – не ясно.

Помилка “ЦФР”, яка спрацювала на нашу користь.

Ми зробили помилку, коли писали про цю історію пост у Facebook, і в якості замовника вказали ОДА, а не Раду. Буквально через годину з нами зв’язалась з ОДА і дуже тактично пояснили, що це не їхня закупівля, і ми допустили помилку. До речі, користуючись нагодою, хочемо вибачитись перед ОДА і подякувати за суперлояльну комунікацію. Приємно, що вони нас читають.

Далі в закупівлі з’явилась вимога про усунення невідповідностей. І вимогу розписали десь в еквіваленті чотирьом сторінкам вордівського тексту. Дуже детально.

Результат: сайту за мільйон не буде. Поки що. Ми високо цінуємо працю інших людей, і розуміємо, що вона має буди достойно винагородженою. Але наша історія не про такий випадок. Зовсім не про такий.