Келія, котру ніяк не хочуть доремонтувати

Ця історія тривала довго та непомітно. І могла б так тривати ще довго. Однак увага до місцевих бюджетів під час війни не аби як загострена. А 9 мільйонів гривень – занадто помітний транш…

23 листопада, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій провів закупівлю без тендера (тобто, просто безпідставно, віддали контракт обраній фірмі) на “реставрацію корпусу №16 – келії Флорівського монастиря”. Ціна питання – 9 010 657 гривень з місцевого бюджету. Виникає питання: пам’ятку архітектури національного значення ремонтують за гроші киян?

В результаті дослідження теми, отримали досить неочікуваний результат: це третя така реставрація келії за останні 4 роки.

Забігаючи наперед скажемо, що у цій історії є одне “але”. І в нашому випадку це “чорний список АМКУ”. І сто відсотків – замовник про це знав.

В квітні 2019 року на реставрацію корпусу №16 виділили 8,3 мільйона гривень. На торгах змагалось два учасника, переміг ТОВ “СПЕЦПРОЕКТ-ІНВЕСТ”. Однак, нічого не вийшло, адже про “чорний список” довелося згадати:

В листопаді 2020 року – аж 18 мільйонів. І всі ці кошти пішли в одні руки, до ТОВ “СПЕЦПРОЕКТ-ІНВЕСТ”. Цього разу був моніторинг від ДАСУ, були виявлені порушення щодо “неподачі документів”. Але свої 18 мільйонів надавач послуг вже отримав.

Якби всі торги відбулись, то своїх мільйонів 35 ця ТОВка мала отримати тільки на ремонті келії в корпусі №16.

А ТОВка у нас не проста. По-перше, знаходиться в “чорному списку АМКУ” (вже не по-християнськи), по-друге, тут якийсь суцільний потік директорів. Але найголовніше, що маємо знати: вони фігуранти (підрядники іншої фірми) завдяки якій у нас так і немає досі Подільського моста.

Зокрема, все що треба знати про цих махінаторів є у Справі № 758/12530/23. Напевне, ще й залишимо посилання на матеріал “Киеввласти“.